Дуже часто жінки скаржаться про те, що важко знайти чоловіка, якщо ти у віці. Але я іншої думки й хочу розповісти історію з життя, яка трапилася з моєю мамою. Річ в тому, що мама народила мене аж в 34, це були її перші пологи. В сорок вона народила ще трійню дітей і стала багатодітною мамою. Чому так склалося, я не знаю, мені розповідає, що це був її свідомий вибір — пізно народжувати. Ми підростали, а стосунки в батька та матері лише погіршувалися, йому було абсолютно байдуже до нас, тому вихованням займалася виключно матір, а ще й мусила чоловікові догоджувати. Одного дня він заявив матері, хоче продати нашу двокімнатну квартиру й придбати більшу, адже місця всім не вистачає. Звичайно, мама на радощах погодилася, все підписала, а батько взяв гроші з продажу й просто зник з нашого життя.
Ми з матір’ю і братами винайняли однокімнатну квартиру. Маминих заощаджень вистачило на місяць. Я ходила в школу, а братів матір віддала в садок. Там ще й в усі думали, що мама — це бабуся хлопчикам. І не дивно, вона працювала на двох роботах, з нами сиділа то її подруга, то бабуся, важко було. Матір тоді сказала, що більше не зв’яжеться з жодним чоловіком. Якось в парку, коли ми вийшли з нею і з братами на прогулянку, до неї підійшов незнайомий чоловік. – Красуне, чому ви так сумуєте? – Пане, що ви від мене хочете? – Я б дуже хотів з вами познайомитися, якщо ви не проти. Або, може, ви заміжня? – Ні. Я не заміжня, але виховую чотирьох дітей, з трьома можете познайомитися — он в пісочниці. Матір різко встала й пішла до синів.
Потім вони часто бачилися в парку протягом чотирьох місяців, почали зустрічатися й одружилися. Ми всі переїхали в його простору квартиру. Заробляв він не багато, але разом з матір’ю вони виховали нас і разом вже 12 років. Він мою маму просто на руках носить … Ми називаємо його татом, адже він щовечора читав нам казки, допомагав матері, чим міг, за що ми йому дуже вдячні. Ось таке може трапитися навіть в 47! Що Ви думаєте з цього приводу?