Ми перестали спілкуватися з мамою чоловіка після того, як відмовилися дати їй гроші. Свекруха не підтримувала з нами зв’язок, як і вся ро дина чоловіка. Після нар од ження дитини, я вирішила налагодити контакти і запросити р одичів чоловіка на хрестини, але ніхто не прийшов. У моєї свекрухи троє синів, кожен одружений. Дві невістки намагаються за всяку ціну догодити їй, але я маю інший характер, тому не веду себе так. Моя свекруха дуже любить, коли її слухаються. Вона роздає команди і очікує, що всі будуть біля неї скакати. Всі так і роблять, крім мене. Я не піднімаю її над іншими. І це їй дуже не подобається. Але я не звертала особливої уваги на всі ці капризи свекрухи. Якось мама чоловіка покликала нас до себе в гості. Вона зібрала всіх синів і почала натякати їм, що хоче полетіти на відпочинок, тому потрібно скинутися їй грошима. Справа в тому, що на той момент я вже була в по ложенні, чекала дитину. На роботі у нас пішли скорочення.
Ми з чоловіком виплачували кредит на квартиру і дуже стримували себе в харчах. Свекруха сказала кожному синові дати їй по 5 тисяч гривень. Я просила чоловіка відмовити їй, але він не міг і все заспокоював мене. Я дивилася на чоловіка, чекаючи, що він щось скаже, а потім зрозуміла, що потрібно брати ситуацію в свої руки. Після того, яка свекруха вже почала розповідати за столом про свої плани на поїздку: що буде їсти, що пити і де жити, я перебила її і сказала: — Надія Семенівна, ми не можемо зараз оплатити ваш відпочинок. Не ображайтеся, але це нам не по кишені, мені скоро наро джувати. Я намагалася сказати це якомога спокійніше, щоб ні з ким не посваритися. Але сини і невістки уставили в мене свої обурливі погляди. Тоді я не нервувала і звернулася до них: — Чому ви виїдаєте мене своїми поглядами? Я ж не шкодую грошей, у нас їх зараз критично не вистачає навіть на власний побут, не те, що на чужі поїздки.
Свекруха встала і почала говорити зі мною в дуже різкому тоні: — Світлана, до тебе ніхто не звертався. Я говорю зі своїм сином. Тримай свої гроші, раз скупа. Мені дасть мій син стільки, скільки треба. Я глянула на свого чоловіка, а він мовчить. Зазвичай він мене захищає, але зараз чомусь замовк і чекає розв’язки. Я вирішила не мовчати на такі слова свекрухи і сказала: — У нас з вашим сином один сімейний бюджет. Тому я не дозволяю забирати з нього ні копійки на чужі розваги, коли у нас криза. На ваш відпочинок брати кредит я не збираюся. Тоді чоловік заметушився. Почав мене заспокоювати. Але я вже не могла просто сидіти і мовчати. Несподівано в розмову вклинилася невістка: — Ти просто жадбна, Світлана. Ось і все, — сказала вона з гордовитим виглядом. — Ну, якщо ти не жадбна, Леся, то додай за нас нашу частину, — запропонувала я їй. — Чи не переводь стрілки! — вона відповіла.
Я розуміла, що немає сенсу далі сидіти тут. Тим більше, не хотіла, щоб ці нерви якось вплинули на дитину. Тому я встала, попрощалася з усіма і пішла. Чоловік пішов за мною. Я чула з коридору, як вони мене засуджують, але не звертала на це уваги. Ми довго говорили вдома з чоловіком. Потім стало ясно, що мене ігнорує нас. Я думала все якось налагодиться, коли я наро джу. Ми запросили ро дичів на хрестини, але ніхто не прийшов. Чоловік сказав, що це ст рах до матері змушує братів ігнорувати нашу сім’ю. З одного боку, я засмучена, але з іншого розумію, що не зробила нічого поганого. А не спілкуватися з нами — це їх вибір. Ось так свекруха відреклася від нас за те, що ми відмовилися оплатити її відпочинок. Це дивна ситуація, але я дійсно відчуваю себе набагато краще. А що ви думаєте з цього приводу?