Нещодавно наш син зателефонував нам із роботи і сказав, що ввечері приведе до нас свою дівчину, познайомить нас нарешті. Моєму синові 25. Він готовий стати чоловіком, тож за нього ми були спокійні. Я відразу відправила чоловіка в магазин за продуктами, сама почала укладати волосся, щоб постати перед невісткою у своєму найкращому вигляді. Чоловік приніс продукти, кілька страв з нашого улюбленого ресторану. Ми дуже хвилю валися, адже фактично збиралися зустріти нашого нового члена сім’ї, адже син дуже багато про неї розповідав саме у ключі своєї майбутньої дружини. Ось, до нас постукали. У мене серце вже вистрибувало з rрудей.
Чоловік відчинив двері, і першою до нашої оселі увійшла дівчинка років 4-5, неслов’янської зовнішності. Зізнаюся, я розчарувалася, адже я хотіла для сина дружину без минулого, а тут напоготові: і дружина, і дочка. Ми пройшли сіли за стіл. Єлизавета, так звати мою майбутню невістку, одразу почала звертатися до нас на «ти», та ще й помітила своїм гострим язичком, що на столі лише «нездорова їжа». — Це свинина? Я таке жирне не їм. Ти мала передбачати, що я можу таке не їсти. Але гаразд, проїхали. Я побачила, що не одна я червона від злості: чоловік просто ледве поводився в руках. Весь вечір ми з чоловіком вдавали, що Ліза нам не неприємна.
А до кінця вечора до нас підійшла її дочка і спитала, як вона може нас називати. — Це абік, а він, — дівчина показала на мого чоловіка, — бабай! — Все, — не стримався чоловік, — вистачить з мене! Жодних бабаків у моєму будинку не буде. Зніміть собі будинок і називайте там один одного, як бажаєте. Цього у себе не стерплю! — У вашому віці не рекомендується так переживати, — спокійно сказала Єлизавета нам обом, — у нас так заведено говорити. Ліза зібралася, зібрала свою дочку, і вони пішли, а за ними і наш син. З того часу він не повертався і на дзвінки не відповідає. Я розумію, що син її любить, але невже він не бачить, яку зухвалу дівчину він собі вибрав?