Я Ігор. Мені 63 роки. 7 років тому поме рла моя дружина. Її см ерть зру йнувала моє життя, як мені тоді здалося. Я переніс це дуже тяжко, цілий рік був у деnресії. Я маю дітей. Вони часто кликали мене до себе, на якісь сімейні збори, свята, щоб я спілкувався з родичами. Але я вважав за краще залишатися вдома на самоті і не думав, що колись це зміниться. Поступово я почав виходити із дому, спілкуватися з людьми. Мені подобалося гуляти набережною та парком. Там я й познайомився із Вірою.
Мила жінка, поруч із ким хочеться жити. Ми познайомилися, кілька разів гуляли разом, потім обмінялися номерами. Пару місяців ми просто зустрічалися, дізнавалися один одного краще . Виявилося, що ( ST /K) і її чоловік помер. Віра мені дуже подобалася. З нею було легко, спокійно. Щоправда, мені соромно за те, що я відчуваю, бо я дав обіцянку, що ні з ким не зав’яжу стосунків.
Але до неї мене тягло, і незабаром наше дружнє спілкування перейшло у романтичні стосунки. Майбутнє спільне життя ми ще не обговорювали. Тому я не знаю, чи вона захоче познайомитися з моїми дітьми? А з іншого боку, чи не подумають мої діти, що я збо жеволів, що завів собі kоханку? Віра теж не знайомить мене з близькими , не знаю, може вона не так серйозно ставитись до наших відносин, як я. Але рано чи пізно ми маємо обговорити наші відносини та вирішити це питання.
Я не хочу приховувати наші стосунки від дітей, але як розпочати розмову? А раптом вони не зрозуміють мене, чи засу дять? Але ж я вільна людина і маю nраво на особисте життя. Не хочу провести залишок свого життя на самоті, тим більше що вони самі мають свої сім’ї, ми не живемо разом. Начебто, проблем не повинно виникнути. Напевно, спочатку треба поговорити із Вірою.
Може вона не планує тривалих стосунків, тож не знайомить із рідними? Якщо я поговорю з дітьми, а Віра не захоче зустрітися з ними, некрасиво вийде. А може, я поговорю з Вірою, обнадію її, а потім діти відмовляться познайомитися з нею. Це буде жа хливо. Мені так непросто за цих обставин. Віра, певно, чекає від мене, як від чоловіка, першого кроку. Але я бо юся зіпсувати наші стосунки, адже у нас так добре.