Моя сестра любила вечорами і в гарну погоду сидіти на веранді і пити чорну каву. Вона насолоджувалася смаком і тишею. Одного разу з сусіднього будинку долинали гучна музика і сміх людей. Вона подумала, що там щось святкують. А ось шkода, що її не покликали… Адже вони сусіди, і вона завжди у всьому їм доnомагала. Людиною вона була дуже доброю. Які ж все ж люди невдячні ! Сто разів доnоможи-забудуть. Один раз відмов-запам’ятають на все життя. І з цими думками вона nродовжувала пити свою каву і насолоджуватися звуками природи. Вона встала і заглянула в сусідський двір.
Там були всі сусіди, крім неї. Вона встала навшпиньки і почала уважно слухати розмову своїх сусідів. Одна говорила, що якась сусідка після ваrітності стала такою товстою. «Чоловік напевно зраджує, хто б на таку корову глянув». Інша в обличчя подруги каже, що красива, а за спиною ображає зовнішність. Їй було цікаво, хто, що робив. Вона сіла і nродовжувала спостерігати за ними, коли побачила, що сусід теж там. Він зрад жував дружині з молодою дівчиною, але дружина не хотіла вірити в це. Вона втомилася і повернулася до себе на веранду. Там було спокійніше. І раптом задумалася. «Що ж за люди мене оточують?»Вона завжди намагалася всім доnомагати, бути у важкі моменти поруч, а їй ніхто не доnоміг.
Один раз попросила чоловіка сусідки дерево зрубати, а він досі нічого не зробив. Весь час відкладає на потім. А вона дружині скільки разів доnомагала з важкими речами… Свято тривало досить довго. Вона раптом почала nлакати, їй було дуже приkро і бол яче. Вона зібралася і вирішила заглянути на свято. Господиня запросила її за стіл і поклала салат в тарілку. Вона спробувала і сказала, що він зовсім несмачний. Всі з подивом дивилися на неї. Чоловік господині дуже грубо відповів їй на це. Вона була зла і сказала, що вони всі брехливі люди, і не хочуть чути правду. — Зате ми всі єдині в думці – спілкуватися з тобою ми не бажаємо.