Я наро дила дітей від свого свекра — а чоловік нічого не знав. Через роки, я поплатилася за свій вчинок …

Мене звуть Оксана, я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Єгором в поліклініці. Я проходила там практику, а він у мене був куратором. Почали зустрічатися, потім вирішили одружитися.Чоловік привів мене знайомити зі своїми батьками, і я, можна сказати, що з першого погляду закохалася в свого свекра. У нього неможливо було не закохатися: високий, статний — він був військовим лікарем. Ми одружилися, і після весілля батько влаштував мене і чоловіка працювати разом з ним у військовому госпіталі. Чоловік по роботі часто їздив у відрядження, і ось в один з них я попросила свекра прийти до нас додому. Я накрила стіл, купила пляшку коньяку, і стала чекати. Він прийшов, побачив і зрозумів, що я задумала і сказав: «Ти мені сподобалася з першого дня, але руйнувати сім’ю сина я не хочу.

Але так як він буде часто їздити у відрядження, а ти будеш одна, то вже краще я, ніж хтось інший». Ви, напевно, подумаєте, як я могла лягти в ліжко практично до свого батька; відповім, що змогла: я його дуже любила. Я народила двох дітей, від свекра, а чоловік думав, що від нього і все у нас було добре, поки несподівано не приїхав чоловік раніше з відрядження. Самі розумієте, що було, з чоловіком розійшлися, свекор перестав зі мною спілкуватися, навіть звільнив з роботи, в результаті я залишилася одна. Дружину свою свекор не кинув, він попросив у неї вибачення і все їй розповів. Чоловік звільнився і поїхав дуже далеко; він спілкується тільки зі своєю мамою.

Я подавала на аліменти на чоловіка, але суд мені не присудив їх. Свекор, допомагає, адже діти-то його, але мої діти постійно запитують, а де тато, де дідусь; а що я можу їм відповісти, що це не дідусь, а тато. Я поїхала до своїх батьків, але вони мене не взяли, і я зняла квартиру, влаштувалася на роботу, діти ходять в дитячий сад — ось так і живу. Заміж так і не вийшла, мій свекор незабаром пішов на пенсію, зі мною і дітьми він не спілкується, зі мною навіть мої батьки не спілкуються. Коли мій тато захворів і прийшов на прийом до лікаря, то він потрапив до мене; так він ні слова не сказав, розвернувся і вийшов, а потім пішов до іншого лікаря. Минуло дуже багато років, діти вже виросли, вчаться в медичному, у них все добре, а я так і залишилася одна, ніхто мені не потрібен,

крім мого свекра: це була любов на все моє життя. А мій колишній чоловік незабаром одружився, але він не знайомив свекра зі своєю новою сім’єю. У нього все добре; скажу чесно, я була дуже рада за нього, він не погана людина, але я його не любила, ось і все. Зараз мені вже дуже багато років, я хочу вам всім сказати: хто був або є в такій ситуації, як я, то дуже вас прошу, не руйнуйте ні сім’ю свою, ні чужу: щастя це не принесе нікому. Не будьте запасним аеродромом ні для кого, як би ви не любили.