Зараз я дуже вдячна, як світ ставиться до мене, а я до нього. Адже найголовніше – це поставити собі правильну установку. І тоді світ тебе оберігатиме від неприємностей. Наприклад, я сьогодні була у магазині, стояла біля каси. Була велика черга, але потім прийшла друга касирка, підійшла саме до мене і сказала на вушко, що зараз відкриється друга каса, тож краще мені там першій чергу зайняти. Або йду я на зупинку. Дивлюся, що довкола стоять люди, всі незадоволені, бо автобус довго не приїжджає. А як я прийшла, то тут же приїхав мій номер, зупинився біля мене, і я сидячи приїхала додому.
Але так було не завжди, адже навчитися слухати світ мені допоміг мій однокласник. П’ять років тому я готувалася до весілля. Мій наречений здавався мені найкращим у світі. Без нього я навіть не уявляла свого життя. І ось ми сиділи з ним у парку. До нас підходить один високий хлопець і каже: -Маринко, так це ти, скільки років, скільки зим! – це виявився Паша – мій однокласник у школі. Ми обійнялися, Паша був такий радий. Адже ми близько дружили, були найкращими друзями. Я представила Паші свого нареченого, Паша сказав: -Тобі так пощастило з Маринкою, вона найкласніша дівчинка у нашій школі була.
У нас стільки цікавих історій із дитинства є. І тут мій наречений мовчки встав і пішов. Я побігла за ним, може, він щось не так зрозумів. Але він мені сказав не наближатися до нього і взагалі весілля скасував. Я стояла як укопана. Добре, що поряд був Паша, він мене привів до тями. Паша сказав, що мені пощастило. Тому що світ перед весіллям спеціально показав мені, яка насправді це ревнива людина. З ним щастя б у житті не було. Тому я почала прислухатися до світу і ставиться до нього з вдячністю.