Мені пощастило вдало вийти заміж. Мій чоловік дуже заможна людина, але це далеко не головна його перевага, крім цього він чудова людина. Я народилася у малозабезпеченій родині, а Микола подарував мені казкове життя. Ми у шлюбі вже десять років. Я не пропрацювала жодного дня за цей час, але двічі на рік їжджу на відпочинок на дорогі курорти. Все за рахунок чоловіка, який не шкодує грошей на те, щоб мене порадувати. Здавалося б, живи та радуйся, але є в нашій сім’ї одна проблема – ніяк не виходить наро дити дитину.
Ми стільки всього перепробували, але нічого не дало результату. З часом я помітила, що чоловік до мене похолодішав. Нещодавно я вигадала як вирішити цю проблему. У мене є сестра. Вони з чоловіком живуть дуже бі дно. Як на з ло вона дуже nлідна. В них уже троє дітей. Я запропонувала сестрі стати суроrатною мамою для нашої родини. -Це вирішить і мої проблеми, і твої, Світлано. Я тобі обіцяю круглу суму, а ти мені подаруєш дитину. До того ж я не зіnсую фігуру, а тобі й nсувати вже нічого, — пояснювала я.
Але вона не погодилася. -Я не можу віддати дитину, яка була у мене в жи воті дев’ять місяців! -Ну, що за дурні, сентиментальні думки. Він не твій біологічно… Різні я аргументи наводила, але вона не погодилася по-доброму. Світлана мабуть забула, що я завжди домагаюся свого. Я вирішила, що попрошу чоловіка задіяти свої зв’язки на фабриці, де працює чоловік сестри. Його звільнять; опинившись у гострій нужді, вона не зможе відмовити мені в цій маленькій послузі.