Я думаю, що зараз багато матерів мене зрозуміють: чого тільки не зробиш, коли бачиш, що рідний син знайшов собі не дуже хорошу дружину, і ти прекрасно це розумієш. Можливо, я перегнула палицю, коли хотіла уберегти свого сина від його поганої дружини, тільки це не допомогло — тепер вони двох не хочуть спілкуватися зі мною. Хочу розповісти всю історію докладніше, щоб ви зрозуміли, що не така вже я погана свекруха, насправді, чому я втрутилася в сім’ю свого сина, і можливо, хтось дасть пораду: що мені тепер робити, як вийти з ситуації, що склалася? У мене двоє дітей, два сини. Старший вирішив одружитися відразу після армії. Городок у нас невеликий, тому у нас все про всіх все знають, мені відразу розповіли про минуле цієї дівчини, обраниці сина мого Романа: вона любила погуляти, погано вчилася, ледве школу закінчила і ще багато чого не дуже хорошого. Ну, милі жінки, погодьтеся — хто про таку партію для сина мріє? Привів цю Олену син до нас додому, у мене відразу до неї неприязнь з’явилася: вона набрала повний рот жуйки і жує її, щоб менше зі мною спілкуватися. Синові я потім сказала, щоб ця Олена більше не з’являлася в нашому домі.
Але що я могла зробити, коли дізналася, що молоді заяву в ЗАГС подали і кафе замовили вже для святкування весілля? Свати оплачували все весілля: вони були щасливі, що хоч за кого-то свою таку «гарну» дочку віддали заміж, ніхто ж більше не кликав її одружитися. Як жили молоді? Так погано. Орендували квартиру, сперечалися ще до одруження. Невістка НЕ відвикла від минулого життя, любила відпочивати з друзями до пізньої ночі, Романа з собою не кликала. В будинку постійно бруд. Посперечаються вони, невістка виставить Романа за двері, він приходить до мене похмурий. Виспиться, передзвонить Олені і біжить назад до неї. Відчуваю — не буде так нормального життя, вже у нього на роботі почалися неприємності. Та скільки ж можна? Я кожен день стала дзвонити Роману, просила одуматися, поки молодий. Тому що у нього погане зараз життя в шлюбі, а я внучат ще хочу. І згодом вони таки розлучилися, не могли довго жити разом. Потім мій син зустрів іншу жінку. Тим більше, я знаю її сім’ю, вони дуже хороші люди, а значить — і вона непогана.
Але я рано раділа, на горизонті знову з’явилася колишня невістка. Стала виправдовуватися тим, що вона все зрозуміла, зробила висновки і однозначно буде хорошою дружиною для нього. Мій Роман знову повірив своїм колишнім. Повернувся до неї. Вони знову подали заяву. Скоро весілля, ми з сином спілкуємося тільки короткою бесідою по телефону; він сказав про свої плани, але на весілля мене категорично не запрошує. Та й не дуже б хотілося мені туди йти, якщо чесно, але сам факт — я що, взагалі з його життя, виходить, викреслена? Я не люблю свою невістку, це зрозуміло, звичайно, але я люблю свого сина, я його мати. Я ж йому тільки добра бажала. Невже можна проміняти свою рідну маму на якусь чужу жінку? Чесно — я в розпачі. Спочатку не кличуть на весілля, потім і онуків мені не покажуть. Так, можливо, я перегнула палицю, але я ж залишаюся матір’ю, найріднішою людиною для сина.