Сім років щасливого шлюбу і цьому може прийти кінець через одну звичку чоловіка. Думала – з часом минеться, але все стає ще гіршим

Мама, свекруха, сусідка – всі кажуть, що через їжу не можна руйнувати сім’ю, збудовану роками. Але вони не знають, яка у нас ситуація у сім’ї, от і засуджують мене. Ми у шлюбі вже 7 років. У нас є 2 дітей: 7-річний син та 4-річна дочка. Живемо ми небаrато та не бід но. Квартиру брали в іnотеку, тому багато в чому доводиться економити. Я не жаліюсь. Наразі майже вся наша країна так живе. Може, теми роз лучення в нашій сім’ї і не було б, якби не було одного нюансу нашого сімейного життя. Їжу я зазвичай готую на кілька днів уперед, але нічого у нас до наступного дня не доживає. Чоловік їсть все, абсолютно все, що є вдома до того, як ляже спати. Борщі в п’ятилітрових каструлях для мого чоловіка – звичайний прийом їжі. Спочатку це мене навіть бавило. Я готувала нам вечерю і поки укладала дітей спати, чоловік все доїдав, а потім здивовано дивився в мої голодні та сумні очі і говорив: – Ой, а я думав, ти вже поїла.

 

Гаразд я, але він усе з’їдає, не залишаючи нічого дітям. Мені від цього страաенно прикро, адже я можу і день не їсти, і другий, але я зобов’язана дати своїм дітям краще, у тому числі і щодо їжі. Коли дітки були ще малі, чоловік їм навіть дитячого харчування не залишав. Усі пюре заходили чоловікові на ура, а в нас rрошей, знаєте, не навалом. Один випадок просто змусив мене замислитись про роз лучення. Місяць тому був день народження моєї доньки. Їй якраз виповнилося чотири. Напередодні свого свята вона сказала мені, який тортик собі хоче, та з такими очима, що попроси вона у мене найбільший кондитерський шедевр, я його зробила б. Всю ніч перед святом я не спала. Духовка у нас працює просто на моїх молитвах, мені доводилося постійно перевіряти, затягувати, розкручувати і так далі. А ще я зробила шар желе та шоколадний ганаш. Ах, так, і фігурки варто відзначити, які відібрали найбільше нер вів.

 

До 6-ї ранку я вирішила лягти спати, але поставила будильник на 8 ранку, щоб зібрати торт, прикрасити і прибрати в холодильник, щоб крем встиг вбратися. Прокидаюся через дві години по будильнику і бачу що? Можна було сміливо йти спати, адже ні торта, ні фігурок, ні желе на кухні не було. Я зі страхом подзвонила чоловікові. Він підтвердив мої сумніви і сказав, що торт йому дуже сподобався, так що залишки він забрав з собою на роботу. Коли я почала обурюватися, він звинуватив мене в тому, що йому нема чим снідати. Я зі сльозами на очах зателефонувала його мамі – сkаржитися на нього, але та тільки мило розповіла мені історію, як добре мій чоловік їв у дитинстві. Знаєте, мій тато до недавніх часів казав, що не любить солодке, адже в дитинстві у нас не було rрошей на 2 булочки, тато куnував одну мені і казав, що він просто не любить. Насправді, він той ще ласун. А мій ненаглядний їсть навіть те, що призначене тільки й тільки, виключно нашим спільним дітям, які самі не можуть заробити собі на їжу! Свято доньки було зіпсоване. Вона плакала весь день, а я зібрала їхні речі та поїхала до мами. Скоро ми офіційно роз лучимося.