“Купуй собі сумку, збирай свої речі й вирушай до своєї матері, а я тим часом придбаю собі квартиру.”

Дана і Денис зібралися разом на сімейну вечерю, під час якої мати, Олена, поділилася радісною новиною: бабуся залишила їм у спадок квартиру, і вони з батьком вирішили продати її, розділивши гроші між дітьми. Це здавалося чудовим рішенням, і обидва одразу почали обговорювати, як краще використати цю можливість.

 

Денис був радий, адже він із дружиною Ліною планували жити окремо від її родини, а тепер могли купити власне житло. Денис говорив з упевненістю: “Це саме те, що нам потрібно зараз. Велике спасибі!” Батько, Тимофій Іванович, підтримав сина, однак зазначив: “Добре було б, якби й батьки Ліни зробили такий самий внесок у ваше майбутнє.”

 

А от Дана, яка мала зовсім інший темперамент, прийняла новину трохи по-іншому. Вона багато працювала над своєю незалежністю і розраховувала на те, що ці кошти допоможуть їй купити квартиру і закласти основи для майбутнього. Однак її стосунки з хлопцем, Мішею, не були такими стабільними. Коли Дана поділилася своїм рішенням купити квартиру, Міша несподівано почав сперечатися: “Для чого? Я не хочу влазити в іпотеку. Мій заробіток нестабільний, а на квартиру потрібно витрачатися. Краще автомобіль купимо, і я на ньому зможу заробляти”.

 

Дана, відчуваючи, що Міша не поділяє її бажання мати власний простір і плани на майбутнє, вирішила розставити всі крапки над “і”. Але останньою краплею стало, коли він додав, що його мати вважає, що з неї не вийде хороша мати. Дана подивилася на нього з розчаруванням і спокійно сказала: “Ти купуєш собі сумку, збираєш свої речі й вирушаєш до своєї мами, а я купую квартиру”.

 

Так вони й розійшлися, кожен обравши свій шлях.