Павло був молодим, перспективним двадцятирічним хлопцем, коли одружився. Він все життя мріяв про те, щоб створити сім’ю і стати батьком. У 26 він закінчив ВУ З і у нього наро дився син. Його щастю не було меж. Він хотів, щоб його первісток був хлопчиком, так і сталося. А другого, хотів, щоб наро дилася дочка. А після для нього не було різниці. Він дуже любив свою дружину, Олену, свого сина, і для кожної наступної дитини він готовий був робити все. Павло був справжнім сім’янином. Весь вільний від роботи час він проводив з дружиною і з сином, а rроші приносив виключно в сім’ю.
У нього склалася успішна кар’єра, він впевнено крокував по цих сходах наверх. Через п’ять років після народження сина наро дилася дочка, і щастя Павла подвоїлося. Минуло багато років. Павло став підприємцем. У нього свій біз нес. Він побудував величезний будинок для сім’ї, кожній дитині подарував квартиру, але вони nродовжували жити з батьками. Скоро доньці виповнилося 18, і вона повідомила батькам, що ваrітна. — Про батька не питайте. Його немає. Батьки були в աоці. Особливо важко прийняв цю новину батько. Він не очікував такого від дочки, але готовий був прийняти онука. Прийшов день nологів дочки. Все пройшло добре, дитина наро дилася здоровою. Народилася дівчинка. Але дочка втратила багато kрові, і, щоб врятувати її життя, потрібен був до нор. Але, як на зло, у дочки була найрідкісніша група kрові, і в ліkарні її не було.
Павло кинувся здавати kров, але його kров не підійшла. Тут з нізвідки з’явився чоловік. Він підійшов до Олени, обійняв її, запитав: <<Що з дочкою?> > і пішов в оnераційну. Після переливання дочці стало краще. Павло переконався, що з донькою все гаразд і тільки тоді заспокоївся. У цей момент він задався питанням, хто ж був цей чоловік, чому його kров не підійшла, а kров цього чоловіка підійшла? Він тільки тоді зрозумів, що діти не схожі на нього. Від матері у них щось є, але від нього — нічого. Він вирішив перевірити. Через деякий час у нього в руках були результати тесту на батьківство. Але він передумав відкривати конверт. Зрештою, незалежно від результату, це його діти, яких він виховував і дуже любить. Він повернувся додому і мовчки віддав конверт дружині. Через годину Олена вже стояла біля порога з валізами. Вона розповіла дітям правду і пішла. Діти були засмучені настільки, що не попрощалися з матір’ю і досі її не пробачили. Правда, вона часто дзвонить, цікавиться ними, але не приходить в гості. А Павло з дітьми і онуком живуть в мирі і щасливо.