Коли ми з чоловіком добудували дачу, родичі стали набридати своїми візитами, але вчинок свекрухи став останньою краплею.

Після сме pті бабусі Тетяні залишився у спадок перекошений будиночок з невеликою ділянкою. Але селище, в якому знаходився будинок, було досить облаштованим – і дороги нормальні, і світло є, і навіть інтернет. Тетяна з чоловіком вирішили зробити зі спадщини цукерку, благо заробіток дозволяв. На дачі можна буде літо проводити, свята влаштовувати і навіть з часом, перебратися туди назовсім, адже пенсія була не за горами. Попрацювали вони на славу, щоправда, і заощадження всі витратили, і кp eдит довелося оформити. Але через чотири роки на місці колишнього перекошеного будиночка, стояв цілком добротний і просторий будинок. І на лазню теж не поскупилися. А ось на дизайнерське оформлення ділянки вже ні сили, ні грошей не вистачило. У бабусі в саду були деякі плодові дерева та чагарники, їх вони залишили, а від посадок Тетяна відмовилася. Подружжя вирішило, що у них буде просто газон, та ще й посадили кілька рожевих кущів.

Помилувавшись на справу своїх рук, Тетяна з чоловіком захотіли поділитися своєю радістю з іншими. На новосілля запросили кількох друзів та численних родичів чоловіка. Свято пройшло дуже весело, гостям їхня дача дуже сподобалася. А родичам чоловіка настільки сподобалася, що невдовзі Тетяну сталом це гнітити. Потрібно сказати, що за чотири роки жоден із них не виявляв інтересу до дачі. Жодного разу не захотіли допомогти, навіть коли чоловік Тетяни їх про це попросив. Тут ображатися не доводилося, адже починаючи будівництво вони ні з ким не порадилися і ні на чию допомогу не розраховували. Але готова дача – буквально стала місцем паломництва братів чоловіка та сестри та свекрухи. Приїжджали сім’ями, відпочивали з шашликами та лазнями, при цьому жодного разу нічого з собою не привозили і навіть прибирати після застіль не допомагали.

Але свекруха перевершила всіх. Тетяна була шо kована, коли побачила, що газон перекопаний, бо свекруха вирішила там щось посадити. Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння, стало те, що дівер зробив собі дублікат ключів від дачі і став навідуватися туди з компанією, навіть не запитавши їхньої згоди. Довелося недвозначно пояснити їм, що дача, той же будинок, в який не можна вламуватись і встановлювати свої правила. І ще це будинок, в якому господарі мають право відпочивати, у тому числі від улюблених родичів.