Коли ми з майбутньою дружиною тільки познайомилися, то вона розповідала, що вдома її надто опікають, особливо мама. Я не сприйняв це надто серйозно, адже всі батьки опікають своїх дітей, а тим паче коли це молодша дочка та ще й дитина пізня. Я міг зрозуміти її батьків і сподівався, що коли ми познайомимося з ними ближче, то вони просто зрозуміють, що передають дитину відповідальні надійні руки. Я дуже її люблю і хочу, щоб їй було лише краще, а тому коли вона почала крадькома жити у мене і не говорила батькам, що не орендує квартиру, мені було дуже дивно, але вона сказала, що так буде краще. Бо вони не схвалять цього, хоча ми вже й були знайомі з ними й стосунки наче склалися добре. Так ми й жили таємно разом, аж до весілля. Все було добре і пропозиція, і підготовка до святкування, але на самому весіллі, говорячи тост, теща заявила, що рада такому зятю, що спільну мову знайшли, а тому житиметься нам разом дуже добре.
Я ледь не вискочив зі столу від здивування, але висидів і дочекався моменту, щоб запитати, що теща мала на увазі. Зловивши момент, й з дружиною підійшли поговорити з її матір’ю. Вона спочатку була дуже мила, а потім, коли почула, що ми хочем жити самі, то аж скипіла. Сказала, що мені вона не довіряє, що я можу ображати та принижувати її дитину, а вона такого не дозволить і тому планує жити з нами та крапка. Заявила, що найближчим часом планує перевезти свої речі в нашу квартиру, а тому нам краще підготувати для неї кімнату. Я вже мовчу про те, що мене образили такою недовірою і безпідставними звинуваченнями, але що це за таке одноосібне рішення тещі? Вона може, як їй так хочеться, переїхати до старшої доньки, там онуків купа, хоч буде їх няньчити, може у сина жити, а може взагалі не дуріти на старості років і жити з чоловіком як і жила, з якого це дива, вона вирішила до нас перебиратися і контролювати наше життя? Шкода, що я не можу сказати їй, що ми до весілля якось самі чудово справлялися і без її допомоги та нагляду. Я міг би поступитися і згодитися аби хоч дружина цього хотіла, але вона теж проти переїзду мами. От не знаємо тепер що робити, хоч тікай із власного дому.