Чоловік забрав у неї дитину, а через деякий час привіз її назад

Аня була першою дитиною в родині, тому її постійно догоджали і огортали усією можливою любов’ю. Дівчинка була дуже спокійною і постійно всіх соромилася, а ще вона постійно хво ріла. Анна була романт ичною і ніжною, тому їй було важко жити серед інших людей, які мали зовсім інший характер. Минув час і юна леді закохалася. Вона думала, що це її принц, але він був зовсім не таким, як у казках або романах, які так любила читати дівчина. Назар був дуже хитрим і спритним, але Ані це подобалося. Часто Аня милувалася своїм чоловіком і раділа тому, що саме він поруч, біля неї. Перші роки спільного життя були чудовими! Назар багато працював, він мав свої невеликі бізнес-плани, які і втілював в життя, а Анна виховувала дочку. І тільки Юленьці виповнилося три рочки — Назар і Ганна дуже посв арилися. Чоловік став досить багатим для того, щоб почати свою серйозну справу, тому ще більше працював, а для дружини навіть не приділяв часу. Але справа в тому, що у нього була молоденька дуже красива секретарка з якою він там і затримувався. Анастасія мала вищу освіту і розкішні форми, а ось у Ані після пологів були з тим певні проб леми.

Так минуло кілька місяців і Назар виставив за двері розкішної квартири своїх дівчат: Юлю — дочка і Анну — дружину. Однак, він через дві години після цього забрав свою доньку і сказав, що вона буде жити з ним! Звичайно, Ані це не сподобал ося і вона бла гала, щоб Назар віддав їй хоча б дочка, але ніхто її не слухав. Молода і приваблива жінка, ясна річ, дуже засмутилася. Поїхала до своїх рідних — батьків і почала розповідати про цю ситуацію. Ясна річ, що бабуся з дідусем відразу поїхали забрати внучку, але ніхто не відкривав двері, а маленька Юля пл акала під дверима і бл агала, щоб ті її забрали до мами. Почався су довий процес. Назар найняв кращого ад вок ата в місті, який довів, що Назар має повне право виховувати свою дочку і зараз він в кращому матеріальному становищі, тому с уд повинен бути на його боці. А що ж Анна? Жінка ніколи не працювала, адже чоловік не дозволяв, а ще вона так і не закінчила університет, тому що завагітніла, заміж вийшла … якось не до навчання було.

Анна слі зно благала, щоб їй віддали дочку Юлю, але с уд все ж прийняв рішення про те, що Назар краще виховає доньку. Після цього пройшло вже 6 місяців, а Анна ніяк не може знайти собі місця. Схудла на 10 кг, хоч ніколи не стра ждала від зайвої ваги, почала ще частіше хво ріти. Але Юлечку повернули. Назар, не зміг керувати самостійно такими великими сумами і розтратив все не на те, що потрібно. Миттєво став бан крутом, який до того ще й має шал ену тягу до ал ко голю і неле га льним реч овин. Чоловік сам привів Юлю до своєї колишньої дружини, тому що оплачувати роботу няні було нічим. Анна зраділа і почала жити по-новому. Назар навіть просився до неї, тому що хотів знову сімейного життя, але жінка не могла йому пробачити своїх і дочкиной сл із. А як би ви вчинили на місці Ані: погодилися на поновлення шлюбу?