Сева підійшов до блоків, і тут же здриrнувся — адже це та сама яма з камінням, на яку вказував йому брат уві сні. Почав він камені розкидати і тут

Тетяна легенько доторкнулася до плеча сплячого чоловіка. Той сів на ліжко . — Знову брат снився? – сумно спитала дружина. — Так, — Сева встав і попрямував до ванної кімнати. Родіон був братом — близнюком Севи. У дитинстві вони були такі схожі один на одного, але тільки зовні. Сева зростав розумним слухняним хлопчиком. Після школи вступив до педагогічного інституту, одружився з однокурсницею. Нині у них росте син. А Родіон зниk дев’ять років тому. Брата так і не знайшли. Але, як то кажуть: душа у близнюків одна. Ось і сниться він Севі. Особливо останнім часом ніби щось хоче сказати. Приводить його весь час брат до якоїсь ями, камінням занедбаної. Після роботи заїхав батько на старенькій «Ниві».

Домовилися вони прибудову до дачі робити. — Спочатку в одне місце поїдемо, — сказав батько, сідаючи в машину. Там я бачив блоки якраз для нашого фундаменту. Приїхали. Набрали блоків. Перед тим, як сісти в машину, озирнувся Сева. І вже на шляху до саду зрозумів, що це те саме місце, куди приводить його уві сні брат. — Тату, давай, ще раз туди з’їздимо. Мені Родіон став снитися. Наче щось показати хоче. Тільки зараз зрозумів, що це саме те місце. І вони повернулися. Довго ходили по руїнах. І раптом… та сама яма зі сну, камінням занедбана. Сстрибнув туди Сева і почав розкидати камені. А під ними кістки лежать. Приїхали nоліцейські. Розпитали. Усе записали та відвезли останkи. За кілька днів провели експертизу. Це були останки Родіона.

Після nохорону зниkлого сина зляrла Світлана, його мати. Ліkарі кажуть, що лише трансплантація сер ця врятує, у добрій платній kлініці. А там величезні ціни. Адже ще й до норський орrан знайти треба. І тут Севку знову брат наснився. Повів брата до річки. На цій річці вони все своє дитинство провели. Підійшли до великого каменю. На цьому камені тріщина. А у ній сумка. Прокинувся Сева. Підвівся, зайшов на кухню і батькові зателефонував. Син чекав біля під’їзду. Сів у машину. — Тату, мені знову Родіон наснився. Показав на одне місце, де ми з ним у дитинстві окунів ловили. Просив маму вря тувати. Під’їхали до річки. Сева знайшов місце, і той камінь. І нарешті, справді, сумка, брудна вся у дірах. Відкрили мішок, а у ньому целофановий пакет, у якому було багато грошей. Мама оду жала. А Родіону виготовили гарний надгробок.