Сидимо ми з чоловіком увечері, дивимося фільм, і раптом із сусідньої квартири пролунали страաні крuки. Пішли подивитися що там і заціпеніли.

Ми маємо сусідів. На вигляд звичайна сім’я. Ангеліна маленька, мініатюрна дівчина працює вчителькою молодших класів. Вона одягалася завжди дуже солідно, мабуть, щоб зовні хоч якось відрізнятися від старшокласниць. Вона сама виглядала як школярка. А чоловік у неї дуже високий, майже два метри на зріст. Виглядали вони один з одним дуже кумедно. Збоку здавалося, що вони дуже люблять одне одного.

Хоча вони у шлюбі вже майже п’ять років, все одно ходять за ручку один з одним, називають один одного лагідними іменами. Мені здавалося, що вони дружна та щаслива родина. Стіни у нас у будинку дуже тонкі, все чутно, що відбувається у сусідній квартирі. Ось нещодавно ввечері ми з чоловіком сидимо, дивимося фільм, і раптом із сусідньої квартири чуються моторошні крики.

Ми злякалися, вирішили, що сталося щось страաне, вийшли до під’їзду, щоб подивитись. А там мініатюрна Ангеліна з усієї дурниці б’є свого чоловіка. А на тлі незнайома жінка натягує одяг. Жінка в люті- страաна істота. Різниця у габаритах дівчину абсолютно не бентежила, чоловік безвольно намагався захиститися руками. Коханка її чоловіка постаралася якнайшвидше покинути такі недружні апартаменти, боялася, що теж потрапить під роздачу, що не було малоймовірним