Вже пробач мене, син, але звідси я нікуди не поїду. Це мій будинок
Баба Олена, як скам’яніла, незворушно сиділа біля вікна вже кілька годин. «Як вони тут, в цьому місті живуть весь вік? Що тут хорошого? Сидиш, як в клітці. Як же я по землі скучила … »Витерла краєм фартуха скупу сльозу. Вже майже півроку живе вона у дітей. З тих пір, як діда поховала. Вони життя прожили … Read more