«Я платитиму тобі по три тисячі доларів, тільки запиши мене їхнім батьком», — буквально благав Володя

Зараз я опинилася у скрутній ситуації, не знаю, як вчинити. Мама та бабуся дають одну пораду, а подруги радять зовсім інше. Може, хтось мав подібний досвід?Мені було 19 років, коли я стала мамою трійні. Я родом з невеликого містечка, після школи вступила до Івано-Франківська. Там познайомилася з Володею. Він був популярним хлопцем, спортсменом та душею компанії. Ми зустрічалися три місяці, а потім я дізналася, що вагітна. Я боялася робити аборт, хоч не планувала ставати мамою. Володя, дізнавшись про новину, просто зник, заблокував мій номер, а його друзі теж замовкли.

Я зрозуміла, що не зможу вчитися з трьома дітьми, забрала документи з університету та повернулася до мами. Звісно, сусіди швидко рознесли новину. Я чула багато поганого на свою адресу. Мама працювала за кордоном і дізналася про мою вагітність на п’ятому місяці.
– Як ти могла? Тобі всього 19, у тебе все життя попереду, – обурювалася вона.
Бабуся Олена підтримала мене, але ніхто не очікував, що у мене буде трійня. Коли діти народилися, життя стало складним. Грошей ледь вистачало, хоч мама й надсилала що могла. Я купувала одяг для малюків у секонд-хенді, суміші вибирала найдешевші. Коли їм виповнилося шість місяців, я знайшла роботу касиром.

Минуло чотири роки. Хлопчики пішли до садка, а я продовжувала працювати. Бабуся стала потребувати догляду, а мама все ще працювала за кордоном. Моєї зарплати вистачало на найнеобхідніше, але про такі речі, як відпочинок, ремонт чи новий ноутбук для дітей, і думати не було чого. Ми жили у невеликій двокімнатній квартирі: бабуся в одній кімнаті, я з хлопчиками на розкладачці в іншій.

Нещодавно мені зателефонував Володя та запропонував зустрітися. Я подумала, що, можливо, він нарешті усвідомив свої помилки та хоче налагодити стосунки з дітьми. Але все виявилося інакше. Володі прийшов повістка до армії, і його батьки не змогли «відмазати» його. І тоді вони згадали про його синів.

— Я платитиму по тисячі доларів за кожну дитину, тільки запиши мене в документи як батька, — сказав він. — Я не хочу йти до армії, мене там уб’ють!

— Тобто ти згадав про своїх дітей лише заради власної вигоди? – Запитала я.
— Нехай так, – відповів він. — Але подумай, це вигідна пропозиція. Я можу платити більше, купити тобі машину чи прописати у своїй квартирі. Я знаю, що вам важко.
Мама та бабуся категорично проти. Вони вважають, що Володя просто використовує нас для своєї мети і потім втече за кордон.

Але я не можу не думати, що ці гроші могли б допомогти нам. Ми змогли б зробити ремонт або навіть купити нове житло. Тепер я не знаю, як вчинити.

Що ви зробили б на моєму місці?