Мій син уже 5-й рік одружений із дівчиною з села. Вона остаточно переїхала до нас, у місто після весілля, але дуже швидко звикла до міського життя. Федя та Надя познайомилися в університеті. Вони навчалися в різних групах на одній і тій же професії. Після 8 місяців стосунків вони вирішили одружитися.
Я до ладу не встигла тоді познайомитися з невісткою, але мій син був щасливий поряд з нею, мені цього було достатньо. Післ я весілля Надя покинула навчання, а потім і роботу. — Чоловік – голова сім’ї, то нехай він і подбає про нас. Не моя ця справа паритися про фінансовий стан нашої пари, — говорила вона подругам. А мені вона лила воду у вуха: — Ні, ну, звичайно, я влаштуюсь на роботу.
Мені ж треба десь вигуляти стільки образів, — сміялася Надя, але я розуміла, що в кожному жарті є лише частка жарту. Потім Надія влаштувалась на роботу в одній компанії у будівлі навпроти нашого будинку. Вона стояла вся така розфуфирена на ресепшені, приймала дзвінки. Втім, їхня родина жила не бі дно, Федька заробляв достатньо, але з кожним разом апетит Наді зростав, разом з ним зростали і її потреби.
Я часто їм говорила, що варто збирати гроші на свою квартиру в іnотеку. Я навіть обіцяла допомогти з першим внеском, адже краще потім потроху платити за своє житло, ніж за чуже. Якось ми сиділи втрьох, обідали, тут синові зателефонували, і він вийшов у якійсь справі. Ми з Надею залишилися самі. Я знову завела розмову про іnотечну квартиру, і тут Надя розповіла про свої плани, після яких я ніяк не приходжу в себе.
Невістка сказала: — Навіщо нам напружуватись, якщо можна вирішити все за хвилину? У вас є друга квартира. От туди ми й переїдемо, а вашій мамі потрібен догляд, вона переїде до вас. Ось і вся справа. Я поясню: моїй мамі 74. Вона живе у своїй двокімнатній квартирі одна. Незважаючи на вік вона дуже активна жінка. Часто влаштовує у себе посиденьки з подружками, має свій графік серіалів, любить експериментувати на кухні.
Їй такий догляд, як каже Надя, не потрібен, мама цілком може подбати про себе самостійно. Тепер я не знаю, як мені поговорити з сином на цю тему, тому що я не хотіла б стати причиною їхньої сімейної сварkи. Але й хід думок невістк мені не дає спокою. Хіба не аморально ділити майно людини за його життя?